None

OTHER NEWS

Разом із порталом ufest.in.ua спробуємо розібратися, як функціонує арт-ринок в Україні, і хто його основні гравці. А також дізнаємось тенденції та перспективи розвитку українського мистецтва у майбутньому.

READ MORE

У суботу, 23 грудня, в київській галереї «Триптих Арт» відкрилась виставка творів київського художника-емальєра Олексія Коваля. На виставці головними експонатами є три монументальні творчі роботи, над якими митець працював більше року. Такого розміру емалеві твори складно відшукати в музеях світу, оскільки техніка гарячої емалі в першу чергу застосовувалась в ювелірних прикрасах і її частка була зовсім невеликою в загальному обсязі виробу, прирівнювалась до коштовного каміння. Єгипетські фараони, скіфські царі, візантійські імператори володіли коштовностями з елементами емалі. Цей примхливий матеріал «товаришує» лише з золотом, сріблом та міддю. Тому його часто використовували в оздобленні прикрас. Так, наприклад, оригінал скіфської пекторалі, який знаходиться в Музеї історичних коштовностей в Києві, містить, окрім золота, вставки з емалі блакитного кольору. Техніка гарячої емалі дуже складна, вимагає співпраці з хімічними сполуками, вогнем та чіткого контролю. Щоб створити одну роботу, емальєру Олексію Ковалю потрібно пройти 24 процеси підготовки. Тому не дивно, що три роботи, кожна з яких розміром понад 1 метр (в древніх прикрасах розмір емалевих вставок був розміром з камінчик), майстер створював рік, працюючи без вихідних. Ці рідкісні за красою та складністю картини відображають три природні явища: річку Кхалі-Гандакі, китайські рисові тераси та мерехтіння листочків на в’єтнамських деревах. Для автора ці явища – справжні місця сили, які наповнюють його енергією та жагою творчості. Після Києва виставку покажуть в Чікаго. Виставка триватиме по 19 січня 2018р. Галерея працює вт.- сб. з 11:00 до 19:00, нд., пн.11:00-18:00 Арт експерт, Ніна Бурневіч

READ MORE

Емалі Олексія Коваля - талісмани багатства

28 Mar 20:24

В Одеському музеї західного і східного мистецтва проходить виставка картин Олексія Коваля «Всі шляхи ведуть до моря», виконаних в старовинній техніці гарячої емалі. Твори мистецтва з емалі підкорюють не тільки чистотою кольорової палітри і різноманітністю художнього оформлення, але і надзвичайним блиском, яскравістю, міцністю і довговічністю, що робить цю техніку такою популярною і особливою.
Автор робіт, представлених на виставці в музеї, емальєр Олексій Коваль, не просто художник, він - філософ і винахідник. Масштаб емалевих робіт Олексія вражає. Більшість картин, це, не просто вишукані прикраси для цінителів і колекціонерів, але в першу чергу - дорогоцінні твори мистецтва, кожний з яких створювався місяцями і навіть роками.
Мистецтво емалювання дуже давнє. У багатьох музеях світу зберігаються дивовижні експонати, що підтверджують цінність виробів з емалі і причастя цього виду мистецтва до ювелірної справи.
В Єгипті фараони носили прикраси з емалевими вставками. Ювелірним мистецтвом займалися майстерні при палацах і храмах. У Мікенах (Греція) були знайдені металеві предмети з упаяними пластинками скла, забарвленими в синій колір, виготовлені між 1425 і 1300 рр. до н. е. Ці предмети можна вважати найдавнішими з відомих знахідок.

Виробництво емалей виникло в далекій давнині: воно було відомо єгиптянам і асирійцам, від яких перейшло до греків і римлян. До нашого часу дійшли рідкісні за красою прикраси давньоєгипетських майстрів, серед них діадема цариці Сіт-Хатор. Майстри Ірану VI-IV століть до н. е. покривали масивні браслети химерними візерунками з синьої перегородчастої емалі. У середні століття ця техніка декорування предметів інтер'єру стала однією з найулюбленіших на Заході і Сході.
Майстри з Дамаска досягли досконалості в обробці емалями ефесів шабель і мечів. Помітний слід залишили китайські ремісники. Особливо гарними є шкатулки круглої форми з рослинним орнаментом, покриті емалями п'яти-шести кольорів. Від індійських ювелірів епохи Моголів збереглися золоті і срібні підвіски, прикрашені червоною, блакитний, зеленою емаллю. Нарешті, в Європі, на півдні Франції, виник в XII столітті найбільший центр емальєрної справи Лімож. Іншим місцем виробництва емалей була Візантія.
Зразком східної техніки емалювання є невелике, покрите з обох сторін перегородчастої емаллю блюдо. Згідно з написом, воно належало еміру Давуд (1119- 1144 рр.), який мав резиденцію в верхів'ях Тигра.
Емальєрне мистецтво пройшло довгий шлях розвитку, який почався ще в древніх цивілізаціях: Стародавній Єгипет, Китай, Індія і Візантія стали місцем народження цього дивовижного сплаву, який поступово дійшов до середньовічної Європи, а потім поширився і на територіях України та Росії.

Яскравість і насиченість фарб, свіжість кольорів, блиск і розкіш, рівна своєю красою сяйва дорогоцінних каменів і багаті художні можливості - ось неповний перелік тих якостей, які протягом століть і до сьогоднішнього дня залучали до емалі графіків, скульпторів, монументалістів, живописців і ювелірів. Процес з'єднання дорогоцінного металу і скла, інкрустація металу кольоровими вставками - все це було відомо майстрам Стародавнього Єгипту, Китаю та Індії. Давнє мистецтво емалювання цінувалося дуже високо, що обумовлено трудомісткістю технічного виробництва, складністю приготування самої емалевої маси. Так, у Візантії мистецтво емалювання було доведено до досконалості. У другій половині VI століття під час будівництва Софійського собору в Константинополі імператором Юстиніаном виготовлялася фініфть для його вівтарного золотого престолу.
Епоха модерну відродила любов ювелірів до емалі по-новому. Так, Рене Лалік, французький ювелір і скляних справ майстер, один з видатних представників ар-нуво, любив експериментувати зі склом. Незвичайне кольорове скло і скло з нанесеною на нього патиною (кольоровою емаллю) - характерна особливість творів Лаліка.
Сьогодні емаль зайняла своє особливе місце в ювелірній справі, в оформленні інтер'єрів, в дизайні і крім традиційних виробів з емалі, цей матеріал проник навіть в архітектуру, як один з найміцніших матеріалів, що зберігають колір і структуру. Особливість емалі - яскраві фарби, блискуча гладка поверхня, глибина та інтенсивність кольору. Всі ці якості вимагають від майстра композиційного рішення.
Робота з емаллю - складний процес. Однак в результаті саме такої кропіткої праці кінцевим результатом стає «вічне» зображення, що володіє необмеженою художньою цінністю.
Купуючи картину в техніці гарячої емалі, Ви стаєте власником рідкісної цінності, яка може зберегтися на довгі роки. А довговічність - одне з головних достоїнств емалі: вона не стирається, не розпадається під впливом вологості і світла, не змінює колір і не вицвітає.

Побачити красу сучасної емалі можна до 13 квітня на виставці майстра Олексія Коваля "Всі шляхи ведуть до моря" в Одеському музеї західного та східного мистецтва.